Ідеї, до яких розум приковує нашу совість, — це пута, з яких не можна вирватися, не розірвавши свого серця, це демони, яких людина може перемогти, лише підкоряючись їм.
Саме лицемірство прикривається Богом, не вірячи ні в дійсність, ні у всемогутність добра; саме себелюбство ставить особисте спасіння вище порятунку суспільного цілого.
Насамперед слід уникати того, щоб знову протиставляти суспільство, як абстракцію, індивіду. Індивід є суспільна істота. Тому всякий прояв його життя — навіть якщо воно і не виступає в безпосередній формі колективного є проявом і утвердженням суспільного життя.
Всебічне прояв індивіда лише тоді перестане представлятися як ідеал, як покликання і т. д., коли вплив зовнішнього світу, викликає в індивіда дійсне розвиток його задатків, буде взято під контроль самих індивідів.
Революція – двигун історії.
Людина вільна не внаслідок негативної сили уникати того чи іншого, а внаслідок позитивної сили виявляти свою справжню індивідуальність.
Комуністи зовсім не хочуть знищити приватного людини на догоду загального, тому, хто жертвує собою людині.
Істина всеобща, вона не належить мені одному, вона належить всім, вона володіє мною, а не я нею.
Те, що можна сказати про відношення людини до своєї праці, то ж можна сказати і про ставлення людини до іншої людини.
Бути рабом або бути громадянином — це громадські визначення, відносини людини до людині Ст. Людина А як такий — не раб. Він — раб у суспільстві і за допомогою суспільства.
Вихователь сам повинен бути вихований.
Суттєва форма духа — це радісність, світло.
Жорстокість характерна для законів, продиктованих боягузтвом, бо боягузтво може бути енергійна, тільки будучи жорстокою.
Бути чуттєвим значить бути страждають.
