Життя не для того, щоб чекати, поки стихне злива. Вона для того, щоб вчитися танцювати під дощем.
Я не можу, як всі сховатися від дощу який ллє, щоб змити сліди минулих помилок…
Дощ зарядив на всю ніч…Зараз одягну плащь, візьму парасольку-тростину і піду гуляти по темних вулицях, лякаючи поодиноких перехожих своєю тінню і звуками кроків
Так хочеться дощу, щоб не було видно крапель біжать з очей…
Нарешті осінь. Час золотого листя під ногами, вінок з клена… І дощ… Обожнюю дощ! Коли болить серце і душа розривається, дощ зменшує мою біль і приховує сльози на моєму обличчі…
Люди! А давайте всі разом зберемося і поїдемо на Північний полюс за снігом! По-іншому нам його просто не дочекатися в цьому році!
Ти не втримаєш силою – дівчину, дощ і життя!
Люблю дощ,в ньому можна сховати свої сльози…
тільки йдучи босоніж можна відчути дощ – це не смуток,це мій світ.
