Він стільки говорив слів про кохання, називав її “кохана”, але в його словах не було ні краплі правди. А вона повірила. Дура. І стала сама нещасна. А він лише знущався над її крихким серцем.
Я лікую рани – сказало Час. Я окрыляю – заперечило Щастя. А я раню, піднімаю до небес, а потім кидаю на землю – підступно посміхнулася Любов..
Любов це не те, коли тобі приносять букет троянд, а ти його нюхаєш. Любов це коли тобі весь день розповідають про 95 бензин і ти це слухаєш.
Він далеко. За тисячі кілометрів звідси. В ці хвилини я ненавиджу кожного, хто може подзвонити йому і запитати: “Як справи?”
Я не курю і не п’ю. Може, для нинішніх мірок я і старомодна, зате у нас з коханим будуть здорові дітки. А дорожче і важливіше цього немає нічого на світі!!!
Ми завжди віримо, що наша перша любов — остання, а наша остання любов – перша.
Вона обожнює плюшевих ведмежат, гарячий шоколад і дощик вранці…Їй подобається коли вона добре виглядає і просто ненавидить коли її називають “лялечкою” Її радує його смс. Вона без розуму від його посмішки. Всі її думки лише про нього. Вона ще многово не знає, але в одному вона впевнена точно… вона закохалася в нього!
Якщо у вас є людина, до якої можна бігти з брудним волоссям, вбраними в хвіст, скажено хворим серцем, зі сльозами на очах, то цінуйте це. Цінуйте життя.
…справжня любов не між тілами, а між душами.
Любов це страшна хвороба, вона повільно і болісно боляче спалює душу і серце, поступово знищуючи людини.
Все одно ти досягнеш моєї ніжності, мого довіри, все одно я тобі вірю, тільки ти про це не знай…
Іноді ми боїмося сказати людині “люблю” з-за того,що ці почуття не виявляться взаємними…Так і гине любов… Все хреново.
Хочу, що б у переддень Нового року за мною прийшов милий товстенький дідусь з мішком і забрав мене. Я не буду психувати і панікувати. Адже це Дід Мороз комусь несе замовлений подарунок…?
