Вона йшла по вулиці, навколо неї розквітала весна, нагревающееся сонце сліпило очі, вона йшла і їй здавалося, що в цих теплих променях тануть всі її проблеми…тільки серце продовжувало жалібно стискатися від болю розлуки…адже їй не вистачало лише блиск його очей…
Як часто в гірку розлуку,У моїй блукаючої долі,Бухло, я думав про тебе!Бухло.. як багато в цьому звукеДля російської печінки злилося,Як сильно в ньому відгукнулося!
Як ніби ми з тобою і не було розлук. Як ніби тієї весни ми не розлучилися раптом. Як ніби ти чекала, як ніби ти шукав своєї любові причал
Любов Сука…по щоках сльози…любов колючий як троянди..то в обіймах..то розлука,чому любов,така сука~ – Вона гарна, а він просто хлопчик він любить каву з коньяком, а їй в прикол гортати журнал..
По щоках сльози…сльози…Любов колючий, як троянди…То в обіймах, то розлука…Чому любов така сука???
Розлука – сука, ми далекі один від другаА час карусель, лише жене нас по кругуИ не клич мене другом, адже ти мені не подругаЯ хтось більше для тебе, а ти моє Чудо
Останній день – я твій учень, Останній раз – заповню щоденник Прощай школа – настав час розлуки Як шкода віддавати тебе в чужі руки.
У кохання є погана звичка — вона завжди проходить.
Не описати ті секунди, коли він притискається до тебе після довгої розлуки, тихенько дыжит,вдихаючи запах твого волосся…і тут не потрібні слова…
Наглатаюсь я з горя таблеток Візьму телефон, знайомий номер Я наберу. Скажу, щоб ти зрозумів Про мою любов, про горе в розлуці…Але ніяк не можу… не слухають руки.І хоч серце моє перестане стукати, Але не розлюбить тебе і тебе не обдурить
Дві вічні подруги — любов і розлука — Не ходять одна без іншої.
ПО щоках сльози любов колючий як троянди, то у обіймах, то розлука чому любов така сука?
