Жити і не любити – це неможливо, потрібно жити і любити, але тільки обережно.
Можна любити, навіть не отримуючи взаємності. Адже набагато гірше… розбите серце.
Любов – це не коли він тобі каже:”Я тебе Люблю”,а коли тобі достатньо поглянути на нього і зрозуміти – любить.
Любов — це солодка пастка, з якої ніхто не розлучається без сліз.
Величезна кількість сил вкладається в нерозділене кохання. Такої кількості вистачить для підйому на ту висоту, з якої на нас плює наш об’єкт обожнювання.
В любові, як в природі, перші холоди чутливішим.
Любов – це все одно що квітка, який в якусь мить можна віддати тільки кому-небудь одному.
Статуси сумую за тобою
У любові немає слова здається — любов або “є”, або “ні”.
Іноді втому, сумнів змушують відмовитися від пошуку любові. І залишається тільки чекати, коли вона впаде з неба.
Сумні статуси не викличуть співчуття. Вони лише змусять радіти, що вам погано і боляче.
Іноді краще любити того, хто ніколи не буде твоїм, ніж того, хто ніколи не буде коханим або коханою.
Любов — вогонь: не світить — усе темно, а світить так згоріти не дивно.
Не поспішайте зближуватися, не поспішайте закохуватися, не поспішайте відкидати, не поспішайте йти. У поспіху ви можете прогавити любов, прийнявши її за випадковий епізод у своїй біографії.
Нерозділене кохання як паркан, що закриває горизонт. За неї Ви не зможете побачити справжні почуття.
Ніщо не обпікає так, як ти.
Сліпа любов призводить до появи глухої стіни нерозуміння.
Всяка любов щастя, навіть якщо вона не розділена.
Чоловік жорстокий, коли він не любить більше. Особливо, якщо він любить іншу.
Не має жодного значення, скільки відносин було позаду. Адже варто зайти розмови про кохання – і перед очима виникає лише одне обличчя… один спогад.
