Любов дивиться не очима, а розумом;
А тому сліпий крилатий Купідон.
Love looks not with the eyes, but with the mind;
And is therefore winged Cupid painted blind.
Вони люблять адже любов — на двох,
Хоч суть її одна;
Два різних, але без деленья.
So they lov’d as love in twain
Had the essence but in one;
Two distinct, divisions none.
Одна половина мене — твоя друга половина мене –
Моя власна; але якщо моє — твоє,
Я вся твоя!
One half of me is yours, the other half yours-
Mine own, I would say; but if mine, then yours,
And so all yours!
Така моя любов тобі я належу,
А тому, винесу все, що завгодно.
Such is my love, to thee I so belong,
That for thy right myself will bear all wrong.
Для мене, мій милий друже, ти ніколи не постарієш.
Тому що я завжди дивлюся в твої очі,
І в них я бачу твою красу досі.
To me, fair friend, you never can be old.
For as you were when first your eye I eyed,
Such seems your beauty still.
Чи можна порівняти тебе з літнім днем?
Твоє чарівність красивіше і миліше:
Грубі вітру стрясають дорогоцінні бутони Травня,
І літніх днів століття зовсім не довгий.
Shall I compare thee to a summer’s day?
Thou art more lovely and more temperate:
Rough winds do shake the darling нирки золото of May,
And summer’s lease hath all too short a date.
Як у денного кольору лампа; її очі на небесах
Проникнуть крізь сфери так яскраво,
Що птахи заспівають вночі, наче вдень.
As daylight стане a lamp; her eyes in heaven
Would through the airy region stream so bright
That birds would sing and think it were not night.
