Статуси про царів

До льва нарешті дійшло, що він не цар звірів, коли сторож його тиждень не годував.

– Дорогий цар – батюшка, страти, вели слово мовити! – Говори, холоп. – Козел ти, цар. А тепер можеш і стратити.

Що ти засмутився? Ніякі біди й печалі не вічні. Навіть на кільці царя Соломона була викарбувано напис «І це пройде».

«Я – цар всієї цар всія Великої і Малої Русі, а ти холоп, пес смердячий». Ось це я розумію – листування 16 століття. Не то що тепер: «Привіт, як справи?».

Кращий статус:
– Не розумію, чому у всіх російських казках діти – тільки сини. А якщо народиться хлопчик, то її теж Вася звати будуть? – Чому Вася? Василина!

Ти моє дорогоцінне золото, яке не під силу купити навіть царів та королів. Ти для мене всесвіт, яку можна обійняти двома руками. Ти для мене життя, яку треба утримати, як можна довше.

У Китаї є така прикмета, що якщо ти спиш на спині, то – святий, якщо на животі – грішники, на боці – цар чи мудрець.
Статуси про себе гарну

– Цар, ти наш всемогутній, вели дракона годувати! – Так годуєте. – Він тільки дів невинних їсть. – Ох, помре він у нас, бідний…

Мудрий цар не шукає війни, але він повинен бути до неї готовий.

Хто тут в царі останній?

У всі роки, на всі віки четвертий тост – за мужика. Нехай він і Цар, нехай він і Бог, але він завжди у наших ніг!

– Ну а з самооцінкою у тебе як? – Середня самооцінка… ми Царі – простий народ…

Дивіться також:  Статуси про спогади

І живе там цар Гвідон, з римою не згоден він!)

“Людина – цар природи!” – подумала я, збираючи в совок котяче лайно.

Цар в моїй голові відрікся від престолу. Тепер у мене демократія…

Цар в моїй голові відрікся від престолу, ну ми з ним пішли і нажралися!

Демократія – це коли Цареві доводиться багато пі:::діти.

Приходить вона до царя і каже: – Ось тобі голова Змія Горинича. А цар йому: – Ну, як обіцяв, ось тобі рука нареченої.
Стильні статуси

Цар гладить, а бояри шкребуть.

Людина – цар природи. Але про це, схоже, мухи не здогадуються.

Чоловік – цар, чоловік – бог, але для мене вже краще – кіт…

На вхідний дзвінок я зазвичай відповідаю: “ЦАР БАТЮШКА СЛУХАЄ”.

Де цар, тут і правда (і страх, і гроза).

Можливо вас зацікавить