У місто прийшла зима, сильна холоднеча, як знайти того, хто в цьому світі мені дуже потрібен?
Зима робить зі скла тролейбуса аркуш, на якому можна писати. Здається, всі хочуть залишити на цьому аркуші свої думки. Щоб прочитали. Щоб не пропало.
Прийшла б зима відразу в перший грудневий день. Вранці встав, а місто засипаний снігом, і немає вогкої, брудної осені.
Чим зима мені подобається більше літа? Та тим, що в спеку під 40, неохота, обнявши коханого, дивитися телевізор.
Найміцніша любов у тих, хто познайомився взимку. Якщо хлопець захопився дівчиною в безформному пуловері, товстій куртці, дурному береті і з замерзлими щоками, у нього глибоке почуття.
Ця довга зима допоможе нам зрозуміти, що потрібно надавати значення тому, що попереду, а не того, що давно минуло.
Часом я думаю, що зима всього лише вигадка, адже сніжинки — це маленькі крижинки. . . не існує і неприязні, адже неприязнь — це крижинки великого почуття. . .
Легкий, прохолодний, блискучий сніг торкнувся мого обличчя, і на мить мені здалося, що ти ніжно цілуєш мене.
Втратив пульт управління погодою, знайшов прохання повернути і не балуватися холодом, дощем і снігом!
“Головне? це З усім погоджуватися. Нічого не пояснювати. А потім чинити так, як краще для вас. І тоді ваше життя стане набагато легше.”
Грудень. Холодно. Вітряно. Сніг… Саме час для теплого пледа, гарячого шоколаду і гарних казок…
Взимку справжній чоловік повинен: посадити ялинку, побудувати фортецю і виростити сніговика.
Люблю зиму, піднімаєш голову до неба…а хмари посипають світ солодким ванільним цукром…
Ну навіщо так холодно??? Адже ми чекали сніг, замети і малечу, будує сніговиків…
Взимку сонце крізь сльози сміється
