Любов – чудовий квітка, але потрібна відвага, щоб підійти до краю прірви і зірвати його. (Стендаль)
До тих пір поки ми любимо, ми вміємо прощати
Я любив, і мене любили, але це ніколи не співпадало за часом.
Любити – означає жити життям того, кого любиш. (Л. Н. Толстой)
А любов – це якась хвороба, біль і страждання. Вона захоплює все, не дає спокою, породжує якісь неясні пориви і велику печаль.
Любов до ближнього обмежена тим, наскільки кожна людина любить самого себе.
Все-таки любов, навіть сама що ні на є тимчасовою, – це таїнство.
Коли людина пізнає любов, він повинен бути готовий випробувати ненависть.
