Я так люто борюся з моєї вродженої лінню, що коли, нарешті, перемагаю, то вже немає сил йти в школу.
Закінчилися щасливі шкільні дні, почалися суворі будні.
Першокласника тягнуть в школу. Він у всю упирається і кричить: – Одинадцять років! За що?!
– Мені 27 років… вчився в школі, потім в університеті… зараз працюю в серйозній конторі,… але до сих пір не можу зрозуміти, навіщо Я в школі вчив фізику …
Боже, визволи мене від вчителів, від домашек різних, від всіх контрольних робіт, від оцінок і турбот.
Так, синку, крок, ще крок. Молодець! Маша, неси швидше камеру – син з випускного повернувся!
