Ніколи не стримуйте сліз… Ніколи! Чуєте?! Плачте! Голосіть будинку, вночі в подушку! Адже сльози, це лише солона вода… Їх не повинно бути шкода… Не тримайте їх у собі… Сіль кристалізується, серце перетвориться на холодний камінь…
Любов зла, а козли цим користуються.
Де мені взяти таку пісню про любов і про долю, щоб ніхто не здогадався, що ця пісня про тебе…
-Знаєш,що буде років через десять?… -Що? -Я вийду заміж за красивого чоловіка, народжу йому сина, ми будемо жити дружно,а ще,я буду його шалено любити… -А як же я? -Ти одружишся на психопатке і будеш щасливий… -А як же ми? -Дурний,це я про нас.
Одного разу ти зрозумієш,що все було фальшивим.Все-Погляд,слова,почуття.Зрозумієш, але буде пізно,адже ви і так почали вбивати свою любов…
Іноді ми пишемо:-я тебе люблю!мені погано без тебе! Але тут же перемо!і відправляємо всього лише:-чим займаєшся?як настрій? Тільки тому що боїмося,що це не взаємно!
…справжня любов не між тілами, а між душами.
Важко бачити тебе … любити й ненавидіти… чекати і сподіватися …
Чоловіки як сніг – не знаєш, скільки буде сантиметрів і скільки він протримається=))
Кажуть, боляче, відчувши любов, дивитися, як вона йде … Але ще болючіше, тримаючи її за руку, відпустити самому …
“я тебе люблю” – це занадто мало, щоб описати все те, що в мені – я тебе всі дієслова в світі.
День – це маленьке життя… І треба прожити його так, ніби ти маєш зараз померти, а тобі подарували ще добу…
Іноді потрібно пережити в собі маленький ядерний вибух, задушити подушкою душу, послати всіх оточуючих і залишитися наодинці зі своїм горем… І все це, тільки щоб сказати рівним твердим голосом “Прощай.”
Любов, як вино: спочатку легке сп’яніння, потім втягування, в результаті – головний біль.
Статуси про почуття
