– Хочу, щоб через багато років ми зустрілися, ти б крикнув моє ім’я, я би обернулася… І виявилося б, що ти кликав свою дочку.
Дочка – це благословенне створення!
-Мама я не можу без нього.. -не плач донька, не треба, ти ж гівно на вулиці-минаєш, зараз та ж сама ситуація!
Донька каже мамі: – Мамо, ми сьогодні ходили до гінеколога, і виявилося те, що у нас в класі всього одна незаймана. – Я сподіваюся, це ти донька! – Ні, мама, це наша вчителька! 😀
Чоловік: а-йя-йяй, не балуйся, у тебе і так за день багато айя-йяев накопичується.
Мама дуже хотіла дівчинку. Добру, турботливу, люблячу, порядну і уважну. А народилася я 😀
Дочка — єдина жінка, перед якою чоловік не повинен намагатися виглядати розумним, сильним,мужнім. Для дочки її тато і так самий-самий.
Діти-це турботи, труднощі, крик, шум, гармидер.Але коли підходиш до них сплячим, поправляєш ковдра, цілуєш в носик, щічки, і розумієш, що це найбільше щастя в житті!!!
Прочитала щоденник своєї доньки. Зрозуміла, що мої проблеми дитячі порівняно з її!
Дочки 5 років співає пісню: “Я йду така вся ДОЧКА КАБАНА…” тато ще не чув… напевно буде радий. =)))
2 роки без тебе пап.. найрідніша людина сидить на хмарі, ніжки звісивши, і каже ангелам: а дочка моя розумниця.. поступила в інститут.. спасибі, що допомагаєш мені понад.. сумую сильно…
– Татові друзі кажуть своїм синам: “Подивись, яка в нього дочка виросла – розумниця, красуня”! Моя ж мама переконує мене, що від мене чоловік втече. Кому вірити???
Промінчик сонечка в віконці.
Сиджу за комп’ютером. Повз проходить донька в туалет і тягне з собою планшет. Ну, думаю, пропишу проносне, – вимикаю Wi-Fi. Через хвилину обурений голос з туалету: – Тато, включи Інтернет, я какаю!
Донька (4 роки) оглядає квартиру друзів сім’ї, до яких ми прийшли в гості. “А у моєї мами таке ж дзеркало! Вона в нього дивиться, коли голить пахви”. Помітивши мій погляд, поправляється: “Чи вуса висмикує”.
