Ревнощі-це поєднання почуття власності, недовіри і поразки. І при цьому кохання може і не бути…
ревнощі, недовіра, недовіра – немає любові…
дорога ти ревнушь? -ні блять!заздрю!що тобі телиці пишуть,а мені ні.
Так приємно, коли улюблений ревнує і називає тебе моя!
Він хотів змусити її ревнувати…а вона була щиро щаслива за нього!
Статуси про весну
Ревнощі – це жахливе відчуття… ти ревнуєш його до всіх…але сама не понимашь: навіщо? коли? і чому?
Справжня женищина, якщо чоловік дає привід для ревнощів,ревнує його таємно, а Дійсно Истинаая – тут же забуває про його існування)
Недовіра одного-Перший ознака неповаги..
Я не ревную. Я не ревную. Я не ревную. Я н е р е в н ю. Я нееее ревнууую. Зовсім-зовсім. Ні-ні-ні. Сука, їй голову розіб’ю
Нам приємна ревнощі лише тих, кого ми самі могли б ревнувати.
Відчуває моє серце, що у твоїй новій бэйбы не тільки зуби зайві, але ще і її волосся хочуть подружитися з моєї жуйкою…
Ревнощі жахлива штука, але я ж не можу вийти на вулицю і перестріляти всіх баб з автомата.а ідея так-то непогана, в загальному
Ревнощі сліпить, обпалює і змушує серце боліти і рватися на частини, а адже я люблю тебе… Навіщо ти так?!
Маленька брехня породжує велику недовіру.
Твій хлопець ревнує? значить – любить. Не ревнує? Ну… значить, поки нічого не знає))
Ревнощі – сестра любові, подібно до того, як диявол – брат ангелів…
Я не ревнива… Я – жадібна… Якщо моє – то моє, якщо ще чиєсь- мені не треба
Той хто ревнує, завжди знаходить більше, ніж шукає.
Ревнощі завжди дивиться в підзорну трубу, що робить маленькі предмети великими, карликів – гігантами, підозри – істинами. – М. Сервантес.
Ревнує той, хто не задовольняє партнера!
