Я цілими днями переглядаю наші фото і слухаю його треки, а він цілими днями спілкується з усякими дурними в контакті..
Ось здається я вперше закохалася, а йому на мене наплювати… А адже мені завжди було наплювати на тих, хто закохувався в мене… Дуже сумно і прикро… (
Кожен раз, коли я бачу твою посмішку, мене дратують дві речі: те, що ти такий самозакоханий і те, що мені це, чорт візьми, подобатися!
Жоден пристебнутий ремінь не стримає стукоту мого серця.
Так прикро бачити, як твій хлопець додає собі нових подруг в друзі… А зробити з цим ти нічого не можеш.
А ти і не підозрюєш, як це боляче. Бачити нову смс, вдихати глибше, а натискаючи усвідомлювати, що вона знову не від тебе. (
Знову все зрозуміти, знову все пробачити так хочу, але я втомилася від образ… Нехай ночами пам’ять мені серце тривожить і непрошеної журбою в ньому стукає…
Найприкріше почути від коханої людини відповідь “ага”. Коли говориш йому “Я тебе люблю”!
Будь-яка пристойна дівчина повинна пам’ятати: якщо хлопець поматросіл і кинув, то це образа, а якщо не поматросіл і кинув, то це вже образа.
Прикро це не взаємно.Навіщо зі мною ти була?Любила Я!і ти любила,Любила, тільки не мене….
В мережі і навіть не напишеш, мабуть все одно… А я люблю… Прикро млинець…
А якщо рушити йому між ніг, чи буде йому хоч на секунду болючіше, ніж мені… Коли він цілує іншу?!
А всередині вирує ураган: то туга нахлине, то злість, то образа. Наче хтось зібрав воєдино всі переживання відразу, перемішав їх і влив в душу сумбурним коктейлем…
Чоловік, якого я люблю, мене не любить… Якщо б просто не любила, але і не давав про себе спеціально знати, був би нормальним, а так мудило…
При великих неприємностях я відмовляю собі в усьому, крім їжі і пиття.
