Єдине сонце не ділиться на частини! І вічну Землю не можна розділити. Але якщо ти щасливий, то іскорку щастя ти можеш як сонце друзям подарувати!.
Вір, що в небі сонце!Знай, що я не поруч!Біль спалює тіло!Ти – зарази мене життям…
Мрію про зірок в руках, про сонце в стінній шафі, про місяць в подарунковому покете… і про себе у твоєму серці….©
Подаруй їй сонце на День народження! Вийди на вулицю і скажи: “Бачиш сонце?! Дарую!”
А його любов, як сонце взимку – світить, але не гріє…
зробивши перший крок , це вышак, я неможу більше ніяк, сльози і біль, нерви та крик, сонце вогонь ,поміняла свій нік, я іду ,я іду, я так хочу і не хочу ,я не зрозумію і зрозуміла, я не туплю просто слова, вилетів сміх з порожнечі , закрию очі переді мною ти, відкрию і все потемніло навколо, потім білий світ похитнулася і раптом……
Сонце крижаним бути не може, вся справа в відстані, хочеш тепла, підходь ближче…
Приємно бути лялькою в твоєму райдужному світі… – ти мізками рушила… – Коли твої очі кольору мого сонця….
І навіть якщо йде дощ, завтра буде сонце…
Якщо ти прагнеш дівчину яскравіше сонця, то не варто гнатися за місячним світлом, навіть якщо він прекрасний…
Ми помремо – а світу буде все-одно і він буде котитися далі за своїм круглим справах. Взагалі це думки старого маразматика: раніше трава була зеленішою, сонце яскравіше, дівчата красивіші. Це ностальгія по тим часам. Навіть не хочу уподоблятся цим людям. Мій принцип: Що було бачили, що буде побачимо.
Я прийшла до тебе з привітом, розповісти, що сонце встало…
Я відкрию широке вікно…подивлюся на сонце,яке засліпить мене…буду спостерігати за романтичним заходом…за хмарами…в них знайду тисячі малюнків…закрию очі…і стече рівно одна сльозинка…в пам’ять про тебе…
