Важко вмирати, добре померти; нічиєї не прошу тужіння, та й нікому буде шкодувати.
Цитати Конфуція
Тієї руки удар смертельний, яка пестила нас.
Приятель в термін мені боргу не надав.
Я, натякнувши по-дружньому йому,
Законом розсудити нас надав:
Закон засудив його до в’язниці.
У ній помер він, не заплативши алтина,
Але я не злюся, хоч злитися є причина!
Я борг йому простив того ж числа,
Вшанувавши його сльозами і тугою…
Живучи згідно з строгою мораллю,
Я нікому не зробив у житті зла.
Але тієї руки удар смертельний,
Яка пестила нас!..
— Ваш слов’янин, англосакс і німець
Не створювати руйнувати майстра…
Гріш у новітніх панів
Вище сорому і закону;
Нині сумує лише той,
Хто не вкрав мільйони.
Марить Америкою Русь,
До неї тяжіючи серцево…
Ми прийшли на острів дикої,
Де ні церкви, ні попов,
Зимувати в потребі великої
Тут звичний ловець;
Так з тобою, моєю голубкою,
Неужли нам розно спати?
Буду я песцевої шубкою,
Буду ласкою зігрівати!
Добре співає, собака,
Переконливо співає!
Але ж це проти шлюбу,-
Не нажити нам клопоту?
Виправдатися є можливість,
Та не запитають — от біда!
Обережність! обережність!
Ми чуємо, як діти кличуть матерів,
Далеких, але рвуться до дітей.
Велике почуття! Його до кінця
Ми жваво в душі зберігаємо,-
Ми любимо сестру, і дружину, і батька,
Але в муках ми матір згадуємо!
Та не бійся за вітчизну люб’язну…
Виніс досить російський народ,
Виніс і цю дорогу залізну –
Винесе все, що господь не пошле!
Винесе всі — і широку, ясну
Грудьми дорогу прокладе собі.
Шкода тільки — жити в цю пору прекрасну
Вже не доведеться — ні мені, ні тобі.
З усіх боків його клянуть
І, тільки труп його побачивши,
Як багато зробив він, зрозуміють,
І як любив він — ненавидячи!
Поетом можеш ти не бути,
Але громадянином бути зобов’язаний.
А що таке громадянин?
Вітчизни гідний син.
Цитати про заздрість
