— Ну, а Стасік-то тут причому?
— А Стасік тепер за нього відповідає, він бере його і тягне в допросную, і робить все так, щоб це диво провело тут всі свята!
— Стасик може зробити так, що він 10 років під вартою просидить!
— П’яними за кермо тільки дурні сідають.
— Та я півжиття…
— Значить, півжиття дурень.
— Денис мені розповідав про вашу секретну операцію з камінням. Ти б сказав. Я б допоміг, людей виділив, а то він один на лиходія пішов, той і звалив.
— Так, не пощастило просто. Треба було срібні кулі брати, вони від перевертнів.
— Швидко розвертаєтеся і їдете звідси. І я про це забуду. Інакше я тебе вб’ю. Слово даю.
(Вимога не виконується, Карпов стріляє в голову)
— А я ж попереджав. Я давав шанс. Я ж, перш ніж зробити, все сказав.
— Ви все одно нічого не доведете. Я його на частини і розпиляв на смітник викинув.
— Ти подивися на мене. Думаєш, я хочу комусь щось доводити?
— У нашій системі одне з двох: або в тебе бездоганна репутація, і район купається в лайні, або його можна буде якось вичистити, але тоді тебе ж за це і виб’ють…
— Цікава теорія. Постарайся зробити мені гібрид.
— Гібриди — штука небезпечна. Мічурін знаєш як загинув? На сосну поліз за кропом, а його кавуном накрило.
Кордону є тільки у моральності і людяності. У нелюдяності і аморальності їх немає.
— Стас, ти ж йому слово дала
— Слово, дане собаці, можна не стримати…
— З людьми краще не наближатися.
— Чому?
— Не відчуваєш біль втрати!
