Я вже можу без тебе як завгодно довго,
Де завгодно у світі, з ким завгодно новим,
Навіть не відчуваючи це сурогатом.
Хочеться, щоб всі були поруч, але нікого над душею.
Я займаюся римованим джиу-джитсу.
Я ношу чоловічі парфуми, чоловічі футболки, чоловічі джинси,
І схоже, що нікому зі мною не ужитися,
Мені і так-то багато себе самої.
Якщо існує на світі щастя, то це щастя
Пахне твоїми мокрим волоссям.
Якщо що-то важливо на світі, то тільки твій голос важливий,
І все, що не він – тупий комариний свербіж…
Моторошно жіночо і односкладово:
Був так потрібний,
А став
Чужий.
Мені налили мою ж пам’ять.
І тебе в неї підмішали.
Я хочу бути такою вільною,
Щоб не залишати слідів
А чоловіки потрібні для того, щоб втикатись
Їм ключичну ямку – більше ні для чого.
Зустріч – звичайно, взвизгну та обійму.
Час подуспокоило нас обох.
Хоча все, що необхідно сказати йому
Досі міститься
У двох
Обоймах.
Моя ніжність до тебе живе від тебе окремо,
І не думаю, що мені варто знайомити вас.
Що мене турбує? На-ка ось:
Я хочу, щоб на Різдво
Бог зробив мене однаковою,
Щоб не відчувати нічого.
Гострий лікоть –
В грудну м’якоть:
Щоб не екать
І щоб не плакати;
Щоб не сохнути
І щоб не вякать –
Щоб охнуть
І впасти в ожеледицю.
або навіть не бог, а якийсь його заступник
піднесе тебе до короткозорим своїм очам
оголеним камінчиком, мертвим шершнем
і проллє на тебе подих, як бальзам,
справжній ризький густий бальзам,
і привітає тебе з минулим
– з чим минулим?
– з усім минулим.
Для чого мені всі ці люди, дитинко,
Якщо жоден з них все одно не ти
Вже краще думати, що ти злодій,
Ніж знати, що ти пересічний пня.
Я перестала любити людей, –
І люди стали любити мене.
Ось дивно – в рваною ходи джинсі
І рявкай в трубку як на кошенят –
І про тебе відразу згадають усе,
І тут же всі тебе захочуть.
Ти незалежний і гордий, як слон –
Пройде по тілу приємний свербіж.
Гієни вірять, що ти сильний –
А після горло перегризуть.
Афоризми і цитати Фаїни Раневської
