Я виросла – це коли йдеш вночі в мотлох п’яна на кухню попити води і думаєш: “Яка нах.р бабайка? Лише б маму не зустріти!”
Я, як маленьке кошеня, якого потрібно взяти за шкірку, посадити на коліна і сказати: ти тепер моя і я тебе не відпущу. І тоді я ляжу і буду ніжно муркотіти.
А, якщо я зрозумію, що ти любиш мене різною і сумною, і плаче, і в домашньому одязі, а не тільки красиво нафарбованою і одягненою, то я за тебе ще й заміж вийду!
Коли я їм, я глуха і німа, хитра і швидка і диявольськи розумна.
Краще мене – тільки моє відображення в дзеркалі!!!
Я не боягузка – я просто знаю, що справа скінчиться жопою.
Пішла в магазин за сумкою, а мені сподобалися чобітки, і я купила кофтинку…
У нього розум і крутий характер! У мене панчішки, мереживний бюстгальтер! Він готовий ризикнути і у погляді сила! У мене є груди… Все, я перемогла!!!
Навіть у дитинстві в мене не було улюбленого ведмедика, з яким я спала. Всі свої іграшки я брала до себе в ліжко по черзі, щоб нікого не образити.
Єдиний чоловік, за яким я буду бігати – це той, хто буде мені кричати: “Ма-а-а-ам, наздожени мене!”
Я забула слово “люблю” і забула слово “розлука”, я буду, як барбі, красива сука!!!
Вона з гарними очима, добрим серцем, складним характером, з дитячими капризами і все ж важко уявити життя без неї… тобто без мене…
А ось і я – єдина у своєму роді! Хто здатний захоплюватися – захоплюйтеся, інші можуть гризти лікті від заздрощів і падати в непритомність!
Напевно, мені просто не вистачає чийсь ласкавої руки, доброго, люблячого погляду і влади над всім світом…
У мене є я. Ми впораємося.
Буваю неправа, дурна, жорстока, ображаю і кажу гидоти, ставлюся несправедливо, чогось не можу зрозуміти, але доводжу свою думку, вимагаю занадто багато уваги, вередую, не визнаю свою провину, та й звісно ж не ангел, але ж я люблю, шалено і вірно люблю… Хіба цього мало!?
