-Знаєш,що буде років через десять?… -Що? -Я вийду заміж за красивого чоловіка, народжу йому сина, ми будемо жити дружно,а ще,я буду його шалено любити… -А як же я? -Ти одружишся на психопатке і будеш щасливий… -А як же ми? -Дурний,це я про нас.
Я горда, щоб падати на коліна. Нехай навіть до безумства люблю. Нехай кажуть, що серцю не накажеш, але знай! Я НАВІТЬ СЕРЦЮ НАКАЖУ!
Людина, якій важлива дружба, ніколи не скаже:”Ти зробила свій вибір, не буду сперечатися”. За дружбу, як і за Любов треба боротися
Важко бачити тебе … любити й ненавидіти… чекати і сподіватися …
Тепер, коли ми сваримось, я не истерю. Я не рву на собі волосся, я не кусаю лікті. У мене навіть не починає боліти голова. Він кидає трубку, пише: “Я тебе не знаю”, кричить: “Я зайнятий!”. А я просто пишу: “Заспокоїшся – подзвони, я люблю тебе”.
Були в мене ті, хто погрожував накласти на себе руки, хто собі вени різав і прям помирав від любові.
Любов – коли стаєш на носочки, цілуєш його, і у відповідь чуєш: ти моя Малявка
Кохання – це бажання зробити кохану людину щасливою.
