Ти помреш в мені не скоро, а точніше – ніколи. Ти в моїй душі навічно… Значить будеш жити завжди!
З очей покапали сльози-це сльози розлуки…може хто запам’ятає ці звуки..)
Щоб любов була щасливою потрібні ще й гроші.
Любов як війна. Завжди намагаюся тебе завоювати, потім утримати і сново отвоевую.
Навіщо мені кохання?- мені й так весело!
Не свята, не ручна я завжди ходжу по краю і змінюватися не бажаю!!!
Від нелюбимих йдуть самі, від улюблених ведуть люди!!!
Ми видаляємо телефонний номер знаючи, що він назавжди залишиться в пам’яті.
Мій милий ,мій рідної….хочу повернути час назад..хочу любимою твоєю стати!!!
Якщо підеш,любов не помічаючи, цукерку шоколадну жуючи, то хай тебе полюбить кінь зла, а не таке сонечко, як я…
хочеться плакати, давитися сльозами. кричати на все горло,забути про мораль, ридати в подушку, ковдру заритися, А може бути біль цей мені тільки сниться?
«Так вже влаштовано природою: ніщо так не посилює любов до людини, як страх його втратити» (Пліній Молодший).
Я не помічу, якщо на небі не буде зірок, якщо висохне море…. Але я зауважу що перестала відчувати сонце, якщо тебе не буде поруч!
давай пограємо в гру: ти бумеранг,а я рука.Ти полетаешь,полетаешь і нарешті-таки повернешся.
Треба любити якими б ми не були, дарувати любов і добро не вимагаючи нагород. У курсах я, що таке любов, і смак її… вона як вітер не бачу її, але відчуваю..
«Любов – чудовий квітка, але потрібна відвага, щоб підійти й зірвати його на краю прірви» (Стендаль).
Люблю не «за щось…» , а люблю «не дивлячись ні на що…»
Я знаю,що не буває принців на білих конях. Не буває замків з кришталю. Не буває вічного літа,і немає країни щастя. А ще я знаю, що в душі ми всі самотні.
