Ніхто не може зрозуміти дитини так неправильно, як його мати…
Ось ми всі іноді ображаємося. Годиною ненавидимо наших Мам. А адже вони все відчувають і стримують в собі сльози. Давайте постараємося не засмучувати їх, адже мамина усмішка дорожче всіх посмішок у світі!
Серце матері – невичерпне джерело чудес. (П’єр Жан Беранже)
Давайте скажемо,мамам спасибі,за те що носили нас під серцем!
Дізнавшись людей, розумієш, що варто любити тільки маму.
Вона чудо… говорять багато… ну ще б… адже вони не бачили її дім і сльози. Там думки інші самотні. Тато п’є і відмовляється від роботи. Мама серйозно хворіє, але від утіх дочки відмазується… Каже лікарня зовсім не потрібна, це всього лише застуда. Куди їй звернутися, куди? Вона думає, що такою буде нікому не потрібна… робить уроки, вчиться відмінно… Тато каже що так і треба, будь пристойною.. Учись донька, каже мати, тобі я не в силах допомогти, моє скоро вже вмирати. Дівчинка плаче, але в школі вона посміхається, не розповідає нікому. Про проблеми не зізнається… І ніхто ніколи не здогадається, що у неї в родині вытворяется..
Не ображайте дівчат! Адже кожна з них чиясь дочка, чиясь сестра, чиясь мрія….
Доньці 3 рочки. Кажу їй: – А ти не вмієш на голові стояти, а я вмію! Дочка не поступається: – Ні, не вмію! – Не вмієш! – Ні, вмію! І з цими словами монстр двома ногами стає МЕНІ на голову! Я програв…
Наше життя-безцінне! Скажіть своїм мамам: «Спасибі»!
Запам’ятай дитинко: “Краще мене буде тільки моя донька!!!”
Дочка(6 років): – Мам, ти сьогодні така красива! Мама: Ой, дякую, кохана. Дочка (16 років): – Мам, ти сьогодні така, така красива… Мама: Скільки?
Матусю, люба, не хвилюйся, все ДОБРЕ! просто твоя донька – сука!
Він не любить мене, мама…
