Холод в серці!В душі порожнеча!Як від усього болить голова!Сонце нерадует!Тебе поруч немає!Ти тепер з нею!Зустрічаєш світанок!Біль проходить крізь серце,ножем!адже ми ж не поруч!адже ми не вдвох!Ти більш не хочеш любові моїй!Дотики губ при світлі свічок!А я все маю надію тая!Що ти прийдеш обнимишь і я знову буду твоя!Холод в серці!в душі порожнеча!Як від усього больт голова!
ти не пишеш мені цілий місяць,я майже забула тебе,тільки б’ється з надією серце,згадуючи про тебе..люблячи…
Сонце гріє, але не моє серце. Надії і час його остуджують…
Все моє життя як спалах світла,струна душі давно зачеплена,навколо всі дивляться диким поглядом,і хтось в спину дихає отрутою!мені так хотілося полум’я в серці,в руках надії знову зігрітися,мені не вистачає в пальцях крейди розфарбувати життя як я хотіла…..!!!
Ми обривали дроти, ламаючи крила так собі і не пробачили безсилля і не залишилося жодної надії не любові не віри тільки пам’ять і попіл…(с)
коли відносини доходять до слів “Я люблю тебе”найчастіше байдужість обриває усі сподівання..
Статуси про зміни в житті
Хотіла побудувати маленьку стінку і тріснути про неї твоєю головою в надії, що ти виправишся, перестаралася, між нами стіна вдвічі більше китайській:(
Якщо чоловік називає жінку стервою, значить він втратив останню надію назвати її дурепою
нерозумно, але хочеться вірити, що ти так сидиш, і кожну секунду відновляєш сторінку в надії що я тобі напишу…
все так мутно як у сні…вже втратила надію що ти мене любиш…але це не важливо..адже так???що б не було…я тебе не забуду…тому що всі стіни в моєму житті исписанны твоїм иминем……просто твоє ім’я і ти…більше не треба…
мені так херова і самотньо без нього.. але надії вже немає.. мені так його не вистачає.. не вистачає тієї руки, яку я завжди могла взяти, щоб просто знати, що він МІЙ.. я була щаслива, коли підходила до нього.. обіймала і чула, як б’ється його серце.. кожен стук.. просто почути його дихання і дихати з ним в одному ритмі.. це було щастя.. це було моє все..
