По-моєму, в нашому житті справедливості вже майже немає… Весь час ти рвешся з усіх сил, намагаючись допомогти і розрадити іншого, а натомість отримуєш зраду, зраду і недовіра…
Власне, ревнощі являє собою окреме від почуття любові так, як її основу складають недовіру, занижена самооцінка і почуття власності.
Коли з’являється хоч крапля недовіри, дружба вже, в принципі, існувати не може.
– Милий, цікаво, а що це за руда чмо разом з тобою на аві?.. – Це моя сестричка. – Ой, яка ж вона все-таки гарненька.
Кращий статус:
Ти завдаєш мені болю своїм недовірою і воно просто з’їдає мене всередині. А я так тебе люблю… мені, правда, дуже прикро…
…хоча, я вдячний за все це недовіра… чорт, твої перевірки…це так мене втішає…до речі, хочу сказати «спасибі» за всі хвилини, проведені разом, адже ми були по-справжньому щасливі…але все одно прикро…
Звідки-то між нами виникла недовіра… Воно заважає жити, душить зсередини і твоя душа, плаче…Ту нитку, яка нас об’єднувала… а може все знову повернеться?..
В принципі, почуття ревнощів у мене по відношенню до нього ніколи не з’являлося, але бували моменти, коли просто хотілося чого-небудь у нього запустити.
Сказати, що кохання без довіри вже не любов – це просто маячня. Мені здається, що саме поняття любові практично неможливо без цих самих емоцій ревнощі та недовіру. Нерозумно, але так ми намагаємося утримати того, хто нам так доріг!
Адже я тобі не іграшка… ти думаєш, що зі мною можна так ось надходити… Моя недовірливість – це не жарти, і це потрібно просто зрозуміти.
З ревнивих женихів виходять байдужі чоловіки.. Вікторія Демидова
Ревнощі – це джерело мук для люблячого і образ для коханої.
Ревнощі – це підозра, що зраджуєш не лише ти, а й тобі.
