Коли ми не знаємо, кого нам ненавидіти, у нас з’являється ненависть до себе.
Любов і ненависть. Такі різні. А такі близькі.
Є люди, які мене ненавидять… нехай ненавидять. Є люди, які мене люблять…нехай люблять. А є люди, які мене ненавидять, а роблять вигляд, що люблять… Ось таких я ненавиджу.
Любов – це коли на вас дивляться крізь рожеві окуляри, ненависть – коли вас роздивляються в оптичний приціл.
Страх відкриває доступ до Темної сторони. Страх породжує гнів, гнів породжує ненависть, ненависть — запорука страждань.
Для любові все дуже просто, Для ненависті все надто складно…
Ненависть — це любов, повернувшаяся спиною.
тепер ніхто не винен те що від любові до ненависті один крок… я тебе не люблю і ненавиджу.. так що тепер просто пофіг.
З любові народжується ненависть. І ненависть зазіхає на ту любов, з якою колись народилася.
Там за добро — добро, і кров — за кров, І безмірна ненависть, як любов…
Однією фразою ти збудив таку образу біль і ненависть до тебе… молодець, поставив крапку.
Пам’ятаю, як ти зневажав тих покидьків, які ламають дівчатам життя. Але я до сих пір не можу повірити в те, що ти став одним з них!
Істинно великодушні люди завжди готові проявити співчуття, якщо нещастя їх ворога перевершує їх ненависть.
Якщо я говорив, що любив – значить любив. Якщо я говорив, що пробачив – значить не ображався. На ненависть просто не залишалося сил і місця в душі, але я не здався.
Коли ти любиш — тобі належить весь світ. Коли ненавидиш — ти навіть сам собі не належиш, а належиш одній тільки ненависті.
Часом від ненависті до любові всього кілька пляшок алкоголю :).
Подивись на мої руки, там написані слова “так коли ж ти здохнеш, сука? Я люблю, люблю тебе”…
