А так хотілося просто бути твоєю.
А у вас бувало таке, що ти любиш, а він просто взяв і кинув… І зараз ти нічого не можеш вдіяти… Ти робиш вигляд, що тобі по-фігу, ну насправді ти любиш і хочеш бути з ним…
Іноді ми кутається в ковдру і все одно не можемо зігрітися, тому що насправді нам холодно не зовні, а там, всередині, в серці..
живу як ЛЮБЛЯЧИ!
Я недавно зі своїм серцем розмовляла!!!!- І що вона тобі сказала???-… Воно назволо ТВОЄ ім’я… і послало МЕНЕ на х. й…
Мені говорили, що, коли люди розлучаються, жахлива біль пронизує серце… Знаєш, а мені ні крапельки не боляче… Там порожньо… Там серця нема… Поверни його… Прошу… Навіщо воно тобі?
Пам’ятаєш, як я засинала на твоїх руках, а ти шепотів, що не віддаси мене нікому, наш перший поцілунок і нашу першу сварку, коли ти нервово палив за раз пачку улюблених сигарет, а я вешталася по темних вулицях, не бачачи сліз дороги… А тепер ти так холодно кажеш: «Забудь».
Перший раз така фігня. ( До цього все було добре. Спілкувалися все добре. Написав повідомлення: як гуляв і все таке, як з дівками скаженіли. І, вірите чи ні, як прорвалось, сльоза за сльозою… дуже Зачепило. (
Прошу, відпусти моє серце на волю…
Тепер залишилося тільки розбити свою скарбничку, накупити на всі гроші клею «Момент» і склеювати з дрібних осколків… ні, не наше спільне фото – серце для нової любові
Серце б’ється спокійно. Все добре в житті у мене. Мені вже навіть не боляче. Без тебе звикаю
Я люблю його… А він мою найкращу подругу… І вони зустрічаються… А я кожен день повинна робити вигляд, що дуже за них рада… А вночі плачу в подушку…
Дивлячись у вікно, розумію, що в моїй душі також настала осінь… Мої почуття до нього остигають стрімко і, здається, ось-ось моє серце замерзне… Але я вірю, що і в моїй душі коли настане весна
