Хто живе надією, ризикує померти з голоду.
Я тут зрозуміла, що моє головне розчарування в житті. Я ніколи не стану татом. Прикро.
Легко померти за щось складніше…заради цього жити!
Розчарований каже: “Я слухав відлуння і чув тільки похвалу”. – Фрідріх Ніцше
Без розчарувань не відчуєш смак перемоги.
Дайте мені свободу! Я сам хочу розчаруватися в ній.
Я перестала вірити в любов, а ти просто прийшов і подарував мені нове життя!
І тоді голова починає боротися з серцем.
Яйця з кіндер-сюрпризу, як жінки – упаковка красива, але всередині розчарування.
Моє серце розбите від ударів твого байдужості…
З всіх надій під кінець залишається одна — на відпущення гріхів.
неможливо налагодити відносини з людиною, яким це не потрібно
От цікаво, де всі ті, хто обіцяв бути поруч.
Хочеш побачити справжнє обличчя людини, стався до нього з усією душею…розчарування неминуче…
Дивлюся в дзеркало. . . яку маску одягнути сьогодні? Лицемірства? Байдужості? Щастя? Або показати своє справжнє обличчя, втома і глибоке розчарування…
Розчарувалася.. Так, і що? Зате завтра я усміхнуся.
Не відмовляй відразу, нехай розчарування приходить по краплині.
Розчарування в житті – це відмова від всіх зачарувань, і для того, щоб зрозуміти, оселилося воно в тобі, потрібно лягти на спину і заснути, а після прокинутися і побачити перед собою блакитне небо.
“Я думав, дитинство пройшло. Але воно оглянулось і крикнуло мені услід якусь гидоту”
А інший раз здається, що до розчарування можна звикнути. Але це не так. З кожним разом воно завдає все більшої біль. Такий біль, що стає моторошно. Здається, ніби з кожним разом опіки все сильніше. І з кожним разом біль проходить повільніше.