Народна прикмета. Прийшов листопад, чекай грудень…
Судячи по кількості, побачених вчора на вулиці мужиків з квітами, у листопаді нас чекає демографічний стрибок.
Листопад, а я не відчуваю осені. Десь всередині серце ще пам’ятає літо, але зараз, у спину дихає зима. Я відчуваю її холодне присутність, такий загрозливий холод і тишу. Вона, поки ще глядач-критик, але це тільки маска, поки, набираючись сил, вона змусить всіх грати за своїми правилами…
Прощай, жовтень. Не нудьгуй. Я заварю собі зелений чай. Завтра вже листопад. А значить нове життя.
І плювати, що листопад! А я піду на зеленій галявині біля третього замету зліва поваляюсь.
-У мене така новина! У мене дружина вагітна! -Та ти що, а який місяць? -Листопад!
Листопад – пошвидше би сніг, Новий рік)) Лютий – Зима вали нах..й, давайте весну! от і зрозумій вас)))
Хто в листопаді не мерзне, той і в грудні не замерзне.
