У кожного свій смак дитинства, мій – зацукровані фініки і “Шапіто” з гонками на мотоциклах під куполом цирку. Щемливо шкода, що все це позаду.
Дивлюся кліп групи ” Іванушки International “Лялька” і плачу, згадуючи дитинство… Прикро, що туди назад можна повернутися.
В дитинстві ми говорили, з’єднавши мизинчики: “Мирися, мирися, мирися і більше не бийся!”
Бувало, відкриєш кіндер – спробуй, збери, зараз набагато простіше, але цікавіше?
Кращий статус:
Дитинство проходить швидко, дитя виростає з нього, як з коротких штанців, і забуває про своїх забавах…
Гуляння з батьками в парку… Фонтани жарким літом і життя солодка, як цукрова вата… Кружляє та карусель… і досі.
Пригадую, у дитячому садку робили маленькі дірки в яйцях від кіндер-сюрпризу і заштовхували всередину часник. Тільки для чого? Не пам’ятаю…
Якщо потрібно говорити одне, а мати на увазі інше, то я не хочу бути дорослим, пустіть мене в дитинство!
Абоненту додзвонитися немає можливості, перебуває в дитинстві.
У дитинстві море садна на колінах, мама подула, поцілувала, більше не болить. Може бути, і мені їй на серце подути?
Ось начебто доросла, а до цих пір не люблю ходити вночі в туалет… Страшно… Здається, що в коридорі хтось є і під ліжком Бабайка…
Згадала, як у садку ми їли суп з сухарями, та ще й з хлібом.
Часом так хочеться повернутися в дитинство… Адже розбиті коліна заживають набагато швидше розбитого серця.
Я просто дитина. Чекаю нового року… І вірю, що завтра все буде інакше…
Чудо відбувається тільки тоді, коли тобі 6 років і воно вміщається в татову зарплату.
Шукаю того, з ким я відчую себе дитиною. Просто іноді розумієш, що дарма ти колись хотів подорослішати, а зараз бажаєш навпаки, повернутися в дитинство, але на жаль, вік вже не той.
