Донька з сынулькой – це моє все. У них – моє серце і душа. Тільки заради дітей я дихаю і живу. Не можу й на мить уявити, що їх немає поруч. Обожнюю своїх діточок!
Падаємо зі сміху з мамою. Вона запитує: «Доча, ти будеш відпускати волосся?». А я їй у відповідь: «В якому місці?» Обидві регочемо і катаємося під столом.
Попрала джинси, і одягаю їх тепер із працею. Попереджала мене матусю, коли я була ще дівчиськом: «Не бий ногою пралку, вона дасть здачі!» Ось машинка і помстилася.
– Доню, і кому призначається такий гарний макіяж? – Подружки кличуть кіно подивитися. – Зрозуміло, тоді передай приятелькам, щоб перестали лунати на стаціонарний і збуджено дихати мені у вухо. – Ну, мамусю…
Кращий статус:
Приятелі батька твердять своїм нащадкам: «Дивись, а дочка-то у нього розумниця-красуня, наречена прямо». Моя ж матусю весь час вселяє мені, що той, хто візьме мене в дружини, гірко плакати буде. І де, скажіть, правда?!
Донька додому не повернулася… Хто зустріне, підкиньте їй пі*дюлей!
Справа була в Макдональдсі. Донька ніяк не хотіла слухати маму і та в результаті вимовила: «Припини, а то залишишся тут сама!» Донька: «Ну і будь ласка, йдіть! Мені ще краще буде!»
Дочка – це благословенне створення!
Автобус. Годину пік. Дочка матері: -Мамо,мені здається,ти станеш бабусею. Мати: -О боже!А хто батько??? Дочка: -Не знаю,не можу обернутися..
Виховую доньку, тому саджати дерево і побудувати будинок, не бачу сенсу.
А мама зараз думає, що її дочка вже встигла поснідати, пообідати і все прибрати. Дочка, насправді, ще не вмивалася, сидить в одній піжамі. Наївна мама.
– Матуся, я вашу дочку… Того.. Фьють-фьють.. Свистіти навчив…
Кохана, зроби мене самим щасливим – подаруй мені доньку…
