Квіти — самий жахливий подарунок. Це теж саме, що подарувати кошеня в клітці з якої не можливо його годувати. Ти просто сидиш і спостерігаєш за тим, як помирає щось прекрасне.
– Ооль, ну хочеш я квітка на холодильнику поллю??!… – Це хліб =((
Побачити в сірому кольорі щось райдужно-прекрасне може не кожна людина, але кожен може спробувати. Адже ми самі фарбуємо своє життя. Так давай закриємо очі, візьмемо в руки пензель і повіримо в мрію. 🙂
Хочу літати як птах, над зеленим лісом поруч, щоб була поляна ромашок і красивий струмок!
Помітила за собою, коли настрій сиплое завжди після пропозицій ставлю три крапки…
Якщо з меблів у вас один журнальний столик то ви не журналіст ви алкоголік))
Наша школа непевне місце – годують так собі,персонал грубіянить. Може, краще в старий добрий дитячий садок?
Гучний сміх. Зміна настрою. Вона як геній мого терпіння.
Всі ромашки люблять :))
– Дівчина, я, звичайно, міг би подарувати вам квіти, почитати вірш, заспівати пісню під вікном, але… -Але навіщо морочитися, правда?
Щоб дівчина цвіла, як квітка, за нею повинен доглядати дбайливий садівник!
Жінки надто довго пам’ятають неподаровані троянди.
– Чого хоче жінка — того хоче Бог. Звідси висновок: Бог хоче французькі парфуми, квіти і заміж)
В наш час переспати з людиною – це дрібниця. А от подарувати квіти – це вже серйозний крок!
Зазвичай хлопчики діляться на тих, хто дарує квіти, і тих, хто жере макарони. Інші критерії надумані й надто умовні.
“Прибираємо підручники! Беремо подвійні листочки!” – найстрашніші слова дитинства.
Ніколи не треба слухати, що говорять квіти. Треба просто дивитися на них і дихати їхніми пахощами.
А адже ти справді мене любиш… навіть ромашка підтвердила xD
