Надлишок смаку вбиває смак.
“- Він прибив мене стрілою навиліт.
Я поранений так, що крила не несуть.
Під тягарем любові я подгибаюсь.
-Повалишься, її не придави…”
Тут залишу свою суть неумирающую
І тягар року з плечей втомлених скину.
Милуйтеся їй востаннє, очі!
Востаннє її обвейте, руки!
І губи, ви, передодня душі,
Зафіксуйте довгим поцілунком
Безстроковий договір з небуттям…
Любов — сліпа, кажуть,
Але і без очей дорогу до мети бачить.
У бурхливих почуттів шалений кінець,
Він збігається з уявною їх перемогою.
Розривом злиті порох і вогонь,
Солодкий мед, що нарешті і бридкий:
Надлишок смаку відбиває смак,
Не будь ні марнотратником, ні скнарою:
Лише в почутті міри істинне благо.
Спокійної ночі! Я тобі бажаю
Такого ж чарівного сну,
Як світлий світ, яким я повна.
Дай факел мені. Нехай танцюють дурні.
Килимки не для мене стелили.
Я ж зі свічкою, як діди говорили,
Гру поспостерігавши з-за плечей,
Хоч, здається, вона не варта свічок.
“На жаль! Навіщо любов,
Що так гарна і ніжна на вигляд,
На ділі так жорстока й сувора?”
Вона затьмарила смолоскипів промені!
Сяє краса її в ночі,
Як у вусі мавра – перли незрівнянний.
Рідкісний дар для світу дуже цінний?
Як білий голуб в зграї вороння —
Серед подруг красуня моя.
Сліпа пристрасть не досягає мети.
Старий зайчик сірий, старий зайчик сірий;
Блюдо в пост він – хоч куди!
Тільки зайчик сірий пролежав без міри
І протух він, – от біда!
Закохані по тонкій павутині,
Що в повітрі літає в літню спеку,
Могли б ходити…
Страшна тут ненависть; любов страшніше!
Я мертвий – хоч живий і кажу про це.
“Тут вічний відпочинок для мене почнеться.
І тут стушу ярмо зловісних зірок
З втомленою шиї. — В останній раз,
Очі, дивіться; руки, обіймайте!
Ви, губи, життя двері, поцілунком
Скріпіть договір з корисливою смертю!”
Цитати Мерлін Монро
