Блондинку зустріли по розуму, а проводжати не стали.
Пофарбувалася. Зноню татові, кажу:- Тату, я більше не блондинка. Тато: – Господи, хоч би не зелений, хоч би не зелений…=)
Блондинка простягає телефон лікаря: – Доктор, я здала кров вчора, сечу принесла, а кал я не змогла зібрати… але я вам його сфотографувала на телефон
Блондинка: -Я вчора у окуліста була. -Що сказав? -Сказав, щоб я азбуку вчила!
