Вчора принесли братика з пологового будинку, він такий маленький… А ВЖЕ СЦУКО ПОГЛЯДАЄ НА МІЙ КОМП’ЮТЕР…
Ось ми живемо з братом душа в душу, кулак в око, п’ятою в лоб.
Їдемо в машині з братом, задаю йому питання: “А хто я для тебе?” Він: “Розумієш, ти як скалка! Боляче і незручно, але витягувати не хочеться!”
А у мене є брат. І в дитинстві, коли ми сварилися і я починала плакати, він дражнив мене ревою і т. д. Тоді мені було дуже прикро… Зате я навчилася приховувати свої сльози… Спасибі йому…
Сиджу засмучена, підходить дрібний брат, суне цукерку, я йому кажу: “Діма в мене дорослі проблеми і цим їх не вирішити.” Через 5 хвилин приходить з пляшкою мартіні і питає: “А чи так?”
Його брат сказав, що я краще його колишньої… Приємно. )
– Сестра, а що далі, місяць або твоя школа? – Братик, соромно в твоєму віці таку дурницю питати! Підійди до вікна. Місяць бачиш? – Так, ось вона! – А мою школу? – Не-а… – Ось і роби висновки!
Прикольно, коли йду з братом, який старший за мене на 10 років, а його беруть не за хлопця навіть, а за папу! Або я виглядаю недолітком, або він хр*ново зберігся…
Добре коли твій хлопець це брат твоєї кращої подруги…
Нарешті навчила молодшого братика змивати за собою! Ще трохи і він буде вимикати за собою світло!
Мені цікаво, звідки мій молодший брат (7 років) знає, що таке секс?
Братика забирають в армію… Прикро. Спочатку плакала, знаю, що прийде через рік і все буде як раніше, але в душі, твориться щось жахливе.
Я дуже люблю тебе-ти був мені найкращим другом і самим приголомшливим братом… І я досі шкодую про те, що коли ти був живий, я тобі цього так і не сказала. Сподіваюся зараз і практично кожну ніч-ти це чуєш… Люблю…
Є друзі, яких ми називаємо братами, є брати, яких ми ніколи не зможемо назвати друзями…
