Моральний людина усвідомлює зміст своєї діяльності чимось необхідним… і цим так мало наноситься шкоди його волі, що остання навіть, навпаки, лише завдяки цій свідомості стає дійсною і змістовної свободою на відміну від свавілля, який є ще беззмістовна і лише можлива свобода.
Для того, щоб мова виступала в ролі сильнодіючого засобу на слухача, треба ще й думати.
Для того, хто сам вільний, невільні та інші.
Поганий людина слідує своїм схильностям і за них забуває свої обов’язки.
Людство було звільнено не стільки від поневолення, скільки допомогою поневолення. Адже грубість, жадібність, несправедливість суть зло; людина, не звільнився від нього, не здатний до моральності, і дисципліна звільнила його саме від цих бажань.
Щоб мій вчинок мав моральну цінність, з ним повинне бути пов’язане моє переконання. Аморально робити що-то з страху перед покаранням або для того, щоб придбати у інших гарну думку про себе.
Справжнє співчуття є співпереживання моральної виправданості страждає.
Поганий чоловік вважав би за потрібне виконати свої обов’язки, але у нього немає волі, щоб управляти своїми схильностями і звичками.
Правда буває сказана до місця і до часу, коли вона служить здійсненню справи.
Через здійснення великих цілей людина виявляє в собі й великий характер, що робить його маяком для інших.
Якщо факти суперечать моїй теорії, тим гірше для фактів.
Розум може утворитися без серця, а серце — без розуму; існують односторонні безрозсудні серця і безсердечні уми.
Таємниця щастя полягає у здатності виходити з кола свого я.
По відношенню до оточуючих ми зобов’язані бути чесними і правдивими на словах і на ділі.
Нечиста совість як усвідомлення себе наперекір самому собі завжди передбачає наявність ідеалу…
