Я намагаюся, по мірі сил, дивитися на світ з точки зору простого зручності. Моя філософія – в тому, що на білому світі існує величезна – а точніше, нескінченне число можливостей. І вибір цих можливостей значною мірою надано людям, що населяють цей світ. Інакше кажучи, світ – кавовий столик, виготовлений з гарненько сконденсованих можливостей.
Спати з жінкою, коли у тебе плутанина в голові, – проблема досить не проста.
Я не люблю самотність. Просто не заводжу зайвих знайомств – щоб у людей зайвий раз не розчаровуватися.
Воістину, коли всі почнуть думати виключно про цибулі, редьки і шкільної успішності своїх дітей — тоді й настане мир у всьому світі.
Звідки прийшло, туди все і піде. А я – лише шлях для самого себе, дорога, яку мені треба пройти.
Я вперше відчув на собі таку тяжку і сумну весну. Так, вже краще б лютий повторився три рази.
Штучний супутник Землі безшумно розсікає темряву космосу. З маленького ілюмінатора дивляться чорні й такі славні собачі очі. Що взагалі вона там бачила, ця псина, посеред безкрайнього космічного самотності?
Цитати Фредеріка Бегбедера
Якщо є вихід, тобто і вхід. Так влаштовано майже все. Ящик для листів, пилесос, зоопарк, чайник… Але, звичайно, існують речі, влаштовані інакше. Наприклад, мишоловка.
Я люблю цього чоловіка. Точно. І любов мене кудись несе. Але витягти себе з цього потужного потоку неможливо. Ні єдиного шансу. Залишається лише одне – надіятися потоку. Нехай навіть така людина – «Я», згорить у ньому дотла, назавжди зникне, нехай.
Відсотків дев’яносто п’ять з тих, хто лізе в чиновники, це покидьки. Це я тобі чесно кажу. Вони навіть читати нормально не можуть.
У тебе зараз самий важкий період. Як з зубами. Старі вже випали, а нові ще не виросли.
