Обожнюваний всім серцем квітка – він неповторний, такий неможливо знайти ні на одній планеті.
Лише людське дитя розуміє, чого воно хоче. Малюки присвячують все своє життя ганчір’яної іграшці, і вона стає для них дуже значущою. Якщо ляльку заберуть, дитина буде страждати…
Ти замислювався, в чому краса пустелі? У своїй таємничій глибині вона ховає джерела.
Найчастіше у людей слабо розвинена фантазія. Вони здатні лише відтворювати сказане.
Якщо постійно рухатися по прямій лінії, велика відстань не подолаєш.
Людина здатна виростити у своєму саду до п’яти тисяч троянд, але, на жаль, дуже часто він не може знайти те, до чого прагне.
У людей слабка фантазія, вони тільки й знають, що дублювати сказане… В моєму будинку колись жив квітка, який був для мене красою і втіхою, так от він постійно заводив розмову першим.
Чудово, що ти, нехай в минулому, мав одного, навіть якщо треба було розлучитися з життям.
Я – не прихильник смертної кари. Та й взагалі, що я тут затримався.
Перемога дістається тому, хто згниє останнім. І обидва супротивника гниють живцем.
Царство человечье всередині нас.
Слова тільки заважають розуміти один одного.
Дорослі вважають, що займають дуже багато місця.
Так, — сказав я. — Будь то будинок, зірки або пустеля — найпрекрасніше в них те, чого не побачиш очима.
Гонорові люди глухі до всього, крім похвал.
Всі дороги ведуть до людей.
Слова тільки заважають розуміти один одного.
Те, що дає сенс життя, дає сенс і смерті.
Адже Я не хотів, щоб тобі було боляче. Ти сам побажав, щоб я тебе приручив.
Твоя троянда така дорога тобі тому, що ти віддавав їй всю душу.
У людей уже бракує часу щось узнавати. Вони купують речі готовими у магазинах. Але ж немає таких магазинів, де торгували б друзями, і тому люди більше не мають друзів.
