— Про що ви взагалі говорите після злягання?
— Моя версія: Ух ти! 4 хвилини. Новий рекорд!”
— Чому тобі просто не вибрати випадкове місце, і якщо воно тобі не сподобається, пересісти на інше?
— Ні! Це просто БОЖЕВІЛЛЯ.
Твої зізнання під дією ліків шалено чарівні.
— Все, більше немає твого носка
— Дякую. А тепер стеж, щоб не з’явилася його пари.
Не розумію, як відносини можуть включати в себе географічні поняття? Ну тут все просто — Леонард застряг в містечку Благаю тебе, не йди від мене, ну а Пенні переїхала на острів Прат.
Всі думають, що ти такий дивакуватий чоловік-робот, який всіх доводить до сказу. І вони, безумовно, праві! Але, тим не менш, ти як той робот Валлі. Ти сповнений співчуття. Ти можеш врятувати квіточку, можеш змусити товстунів вилізти зі своїх літаючих крісел.
Сьогодні такий чудовий день, що я знаходжу твою мову приємно простонародної.
— На свої 12 років я дуже хотів отримати титанову центрифугу, ну розумієш, щоб розділяти радіоактивні ізотопи.
— Звичайно, так.
— Замість титанової центрифуги батьки купили мені… Ой, це дуже важко… Вони подарували мені… Мотоцикл-позашляховик.
— Так не може бути.
— Ну якого 12-річному хлопчику потрібен мотоцикл позашляховик?!
Моїм спробам представити тебе як альфа-самця не сприяло те, що ти розплакався.
— Іди сюди, і поясни моїм батькам, чому у них ніколи не буде онуків!
— Звідки я знаю??! Може бути, у тебе мало сперматозоїдів?..
— Це ніяк не пов’язано з моїми сперматозоїдами!
— Ти носиш ті семейнички, які ми відправили тобі, Раджишик??
— Так, мамочко.
— Тому що ти знаєш, що трапляється з твоїм пирожочком, коли ти носиш ці вузькі трусики…
— Ми можемо перестати говорити про моїх яєчках хоча б на хвилину!…
— Шелдон, цей комп’ютер використовують для національної оборони! Зламати його взагалі федеральний злочин!
— Та розслабся, на нас ніхто не нападає в даний момент.
