Як ти міг кинути мене? Я ж тебе кохала, Мишко… а ти просто бридкий хлопчисько!!! Не хочу більше бачити тебе.
Більше всього на світі хочеться перетвориться в сльозу. В твою сльозу. Стати частинкою твоєї любові.
Я тебе люблю до божевілля. А для тебе любов – це всього лише слово, пихате слово – і нічого більше.
А у неї все добре: віскі, клуби, нескінченне шоу. У склянці віскі, в зубах цигарка – вона не пам’ятає ні любов, ні літо.
В глибині твоїх очей я бачу вогні пристрасті. Два острівця вологи в нескінченної пустелі. І я горю з тобою в унісон .І ця пожежа не загасити нікому.
Більше не думай про мене. Я – заборонена територія. Я – не для тебе. Порвалася нитка, яка пов’язувала нас в одне ціле – і більше нічого не залишилося.
Любов і смерть, добро і гріх. Зрозуміти тебе не судилося. Любов і смерть, добро і гріх. Залишилось вибрати лише одне.
Любов варта цілої вічності безперервного очікування. Навіть мить справжнього почуття компенсує всі страждання.
Нам ніхто не скаже що можна що не можна. Можемо стати закоханими – хот вчора – друзі.
Я тебе люблю,посміхайся частіше,я тебе люблю-сонце світить яскравіше,я тебе люблю і не турбуйся,я тебе люблю,ми не розіб’ємося ніколи!!!!
Змінюються часи, почуття, смаки, присмаки. Схиляються імена, племена, курси, принципи.
Не бійся,хлопче,підійди ближче,не бійся,хлопчик,погляд не відводь=)
Ти не просто захоплення,ти-найважливіше!Ми мчимо за течією,а не проти нього!І не підлягає лікуванню в серці рана моя,розпишіться в отриманні задоволення=)
Все,що було-примха,все,що буде-полон.Все одно не даси нічого натомість,утекай вода,я давно хочу змін….
З неба до землі дістають сонця промені,не плач,не кричи – ВІН поруч.
Я не твоя і все забути не можуть губи,як були ми близькі один одному.Не твоя,тепер я більше не твоя…
