— Тут мертва жінка.
— Чудовий аналіз, але я думав, ви копнете глибше.
Що ж відбувається у вашому маленькому веселому мозку..? Нудьга!
Про, може бути я і на стороні ангелів, але навіть на секунду не подумай, що я один з них.
Я завжди вважав, що любов — небезпечний недолік. Спасибі, що вселили в мене впевненість.
Горе паралізує, любов — мотиватор куди серйозніше.
— Самотність — все, що у мене є. Самотність мене захищає.
— Ні, людей захищають друзі.
— Ви хоч іноді можете вести себе як дорослі люди?
— Я веду блог в інтернеті, а він забув надягти штани. Я не став би дуже сподіватися.
— Ви що, дійсно думаєте, що зацікавили мене? Чому? Тому що Ви великий Шерлок Холмс, розумний детектив в смішний капелюсі?
— Ні. Я вважав Ваш пульс.
— Він пропонував гроші за те, щоб шпигувати за мною?
— Так…
— Ти взяв?
— Ні…
— Шкода, ми могли б поділити їх, подумай наступного разу…
— Шерлок, що ти зробив з моїм будинком?
— З будинком все гаразд, місіс Хадсон, якщо не вважати мертвого серійного вбивцю на другому поверсі — хороші новини для Лондона, погані новини для вашого килимка.
— Я колишній солдат. Я вбивав людей.
— Ти ж був доктором!
— Бували погані дні.
Ви бачите, але не помічаєте.
— На фото Ви виглядаєте вище.
— Для цього потрібно гарне пальто і невисокий один.
