який мій ідеал? це милий, ніжний, щирий і щоб при погляді його метелики в животі з’являлися.
Дорослий погляд, але дитячий сміх…
Я обожнюю твій погляд.. Він вражає як отрута! Інші мені не потрібні, мені потрібен тільки ти…
А ти не закінчував факультет “Як одним поглядом втоптати людину в бруд, а словом землі зверху накидати” ? Дивно, у тебе виразно вийшло б!
холод в порізаному тілі, і знову ламає жадібний світанок з м’ятою ліжку так недоречно її забирає, недописанное лист, недопита гуртка отрути, життя описана парою слів, для кого-то і смерть нагорода, її смиренний погляд вже не шукає тепла в це жадібне ранок вона всоте померла…
Так, любила, але тепер не люблю… Давно вже забула, нічого до тебе не відчуваю… Не плачу ночами, не забита голова тобою… все що було між нами подаруй краще іншого… Так, змінилася, не віриш і не треба… Ти мені вже не потрібен, не кидай такі погляди… Я забуду все те, що здавалось мені казкою… Адже до цього привів ти, не потрібна мені та ласка!!!
Її погляд – як чашка кави, такий приємний, але так часто обпікає…
…і лише один погляд серед натовпу, гучної музики, сірої імли і суцільного танцю… Мій коханий погляд.
іноді сидиш на уроці, дивишся на нього через ряд і раптом він кидає погляд на тебе… і тобі так ніяково… і відчуваєш як рум’янець проступає на щоки… потім отворачиваешься, а про себе думаєш : “Боже, ну нарешті!!!”
Можна закохатися в погляд , але не полюбити людину спочатку…
Відпускаю Погляд.. Але Не Опускаю Руки.
Підніми погляд, подивися на небо,ти казала,що там я дізнаюся відповіді… я змішував сльози з кров, в закритій ванній, але відповіді так і не побачив у небі, як не дивно…
Статуси про каву
Навіщо взагалі нам хлопці?! Краще завести собаку, вона завжди буде поруч, ніколи не зрадить і завжди втішить милим поглядом.
