Всі такі красиві, розумні, талановиті, а я так, хрень в туфлях
дивно…я сильна…периваю…все.. але тыльки не це…БОЛЯЧЕ МІНИ(((
люди,які псують мені життя..спеціально чи ні…радійте,радійте,поки своїм успіхам…в пеклі вам буде не до цього!
Настрій розрядилося, як батарейка в телефоні. Як тепер його зарядити?… пальці в розетку не вміщаються
Ні апатія, ні депресія, а втома і просто бісить…
Абонент не відчуває болю, абонент не відчуває страху, на двері абонента табличка: “недоступна(єп), ідіть нах*й”.
Мій настрій – як погода восени – начебто добре, але ніхто не знає, чи не піде через годину дощ!
Статуси про відстань
Я в режимі наплювати…
О боже, бідна дівчинка, вона розсовує перед ним ноги, боячись, що він її кине. Я б заради такого навіть штори не розсунула
І раптом. Прям так несподівано, раптово і багатозначно…мені стало похуй.
Якщо я мовчу у відповідь, це не означає, що мені нема чого сказати. Якщо я посміхаюся, це не означає, що мені не боляче… Якщо я не плачу, це не означає,що я сильна…
не можна врятуватися від дощу якщо він всередині…
І кожен раз я вмираю від сміху,
Хочу знову стати маленькою дитиною,без проблем,без турбот і страждань…((
– Чому сидиш на підлозі? – Мені так зручно. – Чому в темряві? – Електрика економлю. – Чому сльоза котиться по щоці? – Цибулю ріжу. – У темряві на підлозі??? – Так.
Коли ти рвеш на шматки моє нервове серце.
То напівсвіт, то напівтемрява, То вітер у спину. Полужива… Полумертва… Наполовину…
Не розуміє вашого мовчання…Ймовірно,не зрозуміє і ваших слів.
Поки краса почне рятувати світ – виродки його погублять!
Продам нервову систему. Заводиться з пів стусана!
