Нещасливе кохання – це страшно неприємна штука, але гірше її доля, яка розводить двох людей проти їх волі.
Дивно, що люди такого великого значення надають першої любові, адже, якщо розібратися, то остання набагато важливіше.
Любов – це єдиний незмінюваність міф, який живе в нашому серці постійно.
Чоловіки різні: одним не вистачає взаємності однієї жінки і він шукає її у різних дам, а іншому не вистачає життя, для того щоб любити ту єдину. (Костянтин Хабенський)
Нещасну любов завжди підтримують невиправдані надії і надумані ілюзії, які живлять, так звані, муки.
Я знову хочу побачити тебе для того, щоб зрозуміти, чи приємно мені це буде знову чи вже ні.
У кохання є одна чудова якість, вона може зробити гарною навіть саму мерзенну і неприємну погоду.
Краще померти, ніж прожити довге життя, в якій не буде тебе.
Терпіти не можу її пафосу і легковажності, як же, все-таки, добре, що вона – не моя…
Ми завжди намагаємося дізнатися: те, що ми відчуваємо сьогодні до наших обранців – це справжня любов, або ще немає. Так от, якщо з часом душа болить так само, а змінити щось вже занадто пізно, значить, вона була справжньою.
Мабуть, любов до жінки, любов до життя, рідко буває взаємною.
Неймовірно міцна павутиння любові, що складається з тонких невидимих ниточок – почуттів.
Ніщо так не псує відносини, як їх з’ясування.
Любов як квітка — їй потрібен час, щоб розквітнути.
Є світлий на землі притулку. Любов і вірність там живуть. Все, що часом лише сниться нам — навіки поселилося там!
Сумно і прикро, коли любов об’єднує два серця, але вони не можуть бути разом, тому що один з двох дура.
Чим менше люди знають про твої стосунки,тим вони МІЦНІШІ!
Любов матері – це єдина любов, від якої можна чекати зради.
