Ти онлайн – я теж,
Ти в активному пошуку, у мене в статусі все складно,
Це зрозуміти можна, але прийняти непросто…
Боже, що ж ти наробила…
Тепер і я не я і ти не ти.
Будинки ансамблем гострих спиць проткнули небо…
Прошу тебе, не йди…
Нам з тобою, на двох, було неба мало… Кожна година, кожна мить, я тобою дихала… Нам з тобою на двох, було неба мало… А тепер і земля, мені чужою стала…
Стало холодно в країні квітів
там, де золото
дешевше слів.
(Браво)
