Любов-це коли його друг приколовся наді мною, а він сказав..: пішли… там, я не хочу з ними йти… я йому дорожче всіх)люблю його… а він так далеко(
я поцілувала монітор, на ньому була відкрита твоя фотографія… мене вдарило струмом… знаєш, навіть на відстані ти робиш мені боляче…
*Я сподіваюся, що наші шляхи в житті колись перетнуться, але я не хочу що б ти підходив до мене, ти просто посміхнися з далека і пройди, що б моє серце почуствовало, що мене не забули, мене пам’ятають. І тоді на душі моїй стане спокійно.*
самотня і вільна… ти не їдеш і не пишеш, вмираю ти не чуєш… вдих і видих, пульс не чути… відстані ненавиджу!
між нами відстань… перестали спілкуватися.. а було все так добре..(( що робити?
я хочу до тебе… моєї любові не завадить більше відстань…
Відстань? ні, це не проблема, це лише наша нерішучість, не більше того.
Для мене зараз головне, щоб вона була зі мною поруч, посміхалася, дивилася в мої очі, і ніжно цілувала, більше мені ні чого для щастя не треба… люблю її, але то відстань, що між нами, не дає цьому збутися…
До ЄДІ ще далеко, а вже че-т стрьомно…
Йдучи в себе занадто далеко, ти ризикуєш вийти з протилежного боку.
І ось ти стоїш одна біля вікна і дивишся вперед, як сонце встає… а він десь там, він так далеко і так самотньо тобі без нього… Бути тільки з тобою… Почути стукіт серця твій, і разом піти від всіх назавжди… бути тільки з тобою, я бажаю…
Вважаю відстань між нами… приїжджай… я живу лише надією, що скоро тебе побачу… я з тобою… ми повинні бути поруч…
моє серце розривається на частини, коли ти не зі мною, коли ти далеко, і якщо ти підеш повір мені буде не легко!!!
Я далеко не ідеальна, але зате я не кому не подражаю і у мене завжди на все є своя думка, я така, в єдиному екземплярі]
