Ніч простирається наді мною І відповідає мертвим поглядом На тьмяний погляд душі хворий, Облитою гострим, солодким отрутою. І марно, пристрасті затая, В холодній імлі передрассветной Серед натовпу блукаю я З однією лише думою заповітної: Нехай світить місяць — ніч темна. Нехай життя приносить людям щастя, — У моїй душі любові весна Не змінить бурхливого негоди.
Тільки закоханий має право на звання людини.
Лише перебуває у стані закоханості може носити горде звання – людина.
Лінощі і нерозсудливість приносять тільки шкоду народному добробуту.
Тільки про великого варто думати, що тільки великі завдання повинен ставити собі письменник; ставити сміливо, не бентежачись своїми особистими малими силами.
