— Ти хто?
— Частина сили тієї, що без числа
Творить добро, бажаючи зла.
Я вірний скромною правді. Тільки пиху
Людська ваша з самомненьем сміливим
Себе вважає замість частини цілим.
Я – частини частина, яка була
Коли-то всім і світло справила.
Світ цей – порожденье темряви нічної
І відняв місце у неї самої.
Він з нею не сладит, як би не хотів.
Його доля – поверхня твердих тел.
Він до них прикутий, пов’язаний з їх долею,
Лише з їх допомогою може бути собою,
І є надія, що, коли тіла
Зруйнуються, згорить і він дотла. – Мефістофель
Так ось він, твій труд поважний!
Не сладив в цілому всесвіту,
Ти їй шкодиш по дрібницях? – Фауст
Наук зерно
Поховане
Під шаром пилу.
Хто не мудрує,
Тим шлях відкритий
Без їх зусиль. – Відьма
Реальність життя – мій кумир.
Що може бути бесспорней?
Сьогодні, втім, зовнішній світ
Мені неприйнятний в корені. – Реаліст
Завжди желанья з розумом боролися,
Достаток не рятує від фантазій,
У звичному щастя є однообразье,
Дай людям сонце, захочуть на полюс. – Мегера
Всі досвід, досвід! Досвід це дурниця.
Значенья духа досвід не покриє.
Все, що встигли дізнатися досі,
Шукати не варто було й знати не варто. – Бакалавр
І хто не в стан панувати,
Той бажає панувати над сусідами. – Эрихто
Живуть, уроків всупереч,
Своїм розумом учні. – Хірон
Хто хоче неможливого, мені милий. – Манто
У всьому великому є поступовість,
А не раптовість і миттєвість. – Фалес
Серед малих діючи, мельчаешь,
А серед великих і сам ростеш. – Фалес
Хоч люди сплачуються своєї ж шкурою.
Розумніше не робляться самодури. – Нерей
Існування на суші
Веде до ничтожеству, до бездушью. – Протей
Хто засліплений богами, чистий душею. – Олена
Наше серце тільки з тими,
Хто від серця веде мову. – Форкиада
