ревозносить себе, Та так ти великий і мудрий? – зумій запитати себе. Прикладом служать нехай очі – величезний бачачи світ, Вони не ремствують від того, що їм не дивитись себе.
Міняємо річки, країни, міста. Інші двері. Нові роки. А нам нікуди від себе не втечеш, а якщо подітися – тільки в нікуди.
Не народжується зло від добра і назад. Розрізняти їх нам погляд людський дано!
Виховувати в душі втечу зневіри – злочин.
Я навчу тебе, як всім припасти до вподоби, посмішки марнотрать наліво і направо, євреїв, мусульман і християн хвали – і добру собі здобудеш ти славу.
Пристрасть не може з глибокою любов’ю дружити, Якщо зможе, то разом недовго їм бути.
Не скаржся на біль – ось найкращі ліки.
Благородство стражданням, друг, народжене, стати перлиною – всякої чи краплі дано? Можеш втратити все, збережи тільки душу, – чаша знову наповниться, було б вино.
Не шукав шлях навряд чи шлях і вкажуть – постучись – і відкриються двері до долі!
Від удаваної любові – втамування немає, Як не світить гнилиця – горіння немає. Вдень і вночі закоханого немає спокою, Місяцями хвилини забуття немає!
Ти, всевишній, по-моєму, жадібний і старий. Ти наносиш рабу удар за ударом. Рай – нагорода безгрішним за їх послушанье. Дав би що-небудь мені не в нагороду, а в дар!
Цитати Віктора Цоя
Саки! Милуюся я світанком швидкоплинним, я радію будь митями безтурботним. Якщо за ніч не випили все вино, налий. “Сьогодні” – славний мить! А “завтра” буде… вічним.
Хоч мудрець – не скупар і не накопичує добра, Погано в світі і мудрому без срібла. Під парканом фіалка від жебрацтва никне, А багата троянда красна і щедра!
Не скаржся на біль – ось найкращі ліки.
Виховувати в душі втечу зневіри – злочин.
