Від осла неживого вуха і стусан отримають, а не Пытайловский район – так висловив свою думку Володимир Володимирович на тему про претензії Латвії на російський територіальний суверенітет.
Якщо громадянина бардак влаштовує, то йому місце серед дебілів і кретинів. Здорового хлопця з нормальною звичайної психікою не може влаштовувати така нікчемна життя, повинні бути зрушення і прагнення до кращого. – Путін Володимир Володимирович
Чому в ЄС не виходить? Зволікаємо, тупцюємо на місці, розводимо руками, товчемо в ступі воду, політиканством займаємося.
Ми не бажаємо розсьорбувати натовський заміс, активно беручи участь в іракській бійні – там хаос, нісенітниця, терористи безчинствують. Російським військовим там немає душі занять, поки в Багдаді американські рейнджери розважаються.
Якщо мізки на Захід витікають – вже чудово, що ще залишилися розумні голови. Дякую за розумні безцінні кадри освіти і педагогам.
В. о. Путін: Не до лиця є по крупицях землю, пижіться і клястися на крові російському Президентові.
Серед дзюдоїстів я відчуваю себе вдома, у колективі особистостей, однодумців і близьких людей.
Я щиро довіряю експертам і роблю кроки рішуче – моє особисте втручання в певних ситуаціях виправдано. Катастрофа настала, якщо б не втручання моє, миттєво зреагував і переламав ситуацію.
Я не хочу сказати, що нам абсолютно байдуже ваша думка і що ми плювати на всі хотіли. Ні, ми будемо прислухатися до порад… доброзичливим – (на прес-конференції після зустрічі з канцлером ФРН в Осло. 12 листопада 2002)
Я думаю, що на війні завжди буває багато помилок. Це неминуче. Але якщо ти воюєш і думаєш про те, що навколо тебе всі помиляються, ніколи не переможеш. Потрібно прагматично до цього ставитися. І треба думати про перемогу. – [Від першої особи. Розмови з Володимиром Путіним]