Котлети окремо, а мухи окремо.
Моє зображення і ім’я в сучасних умовах є розкрученим брендом, яким користуються всі, кому не лінь… – (на зустрічі з переможцями Всеросійського конкурсу творів. 5 червня 2003)
Бажання потрапити на хвилю і сподобатися і кого-то, вибачте, уконтрапупить, схопити й посадити у що б то не стало, показати свою крутизну — це найпростіше, що міг би зробити людина в моєму становищі.
Якщо ви хочете зовсім вже стати ісламським радикалом і готові піти на те, щоб зробити собі обрізання, то я запрошую вас до Москви. У нас багатоконфесійна країна, у нас є фахівці з цього питання. І я порекомендую йому зробити цю операцію таким чином, щоб у вас уже нічого не виросло (на саміті ЄС в Брюсселі)
Якщо ми хочемо проводити, прямо скажемо, серйозні речі, які зачіпають якісь групи населення, нам людям треба сказати, що ми товстосумів теж притискаємо. Ви розумієте, без цього неможливо. Ми ж не в бухгалтерії якийсь працюємо, нам же з людьми треба спілкуватися. Мені потрібно, щоб якась частина суспільства нас значно підтримувала у всіх наших діях. – [Фінмаркет, 2012]
Я ніколи не прагнув до цієї посади. Більше того, у свій час, коли мені було це запропоновано, навіть висловлював сумніви, чи варто мені цим займатися, маючи на увазі величезний обсяг роботи і колосальну відповідальність за долі країни.
Ми взагалі звикли вивішувати ще з петровських часів товар західного виробництва та зразки і показувати пальцем, щоб люди брали з них приклад. Це, до речі кажучи, де-то добре, а десь й не дуже, тому що якщо ми весь час будемо тикати пальцем на те, що там і говорити, що там завжди все краще, ми можемо потрапити в засідку і робити помилки.
Якщо хто не вірить, що все підніметься, то в того ніколи й не підніметься.
